Поняття патріотизму у всіх викликає досить змішані почуття і емоції. Для одних - це дуже важливо, для інших - нічого особливого, треті - поняття не мають, про що йде мова. Але все ж для багатьох постає обов'язковим бути самому патріотом, і так само виховати своїх дітей

Почуття патріотизму є в душі у кожної людини, але необхідно його просто пробудити, зуміти достукатися і поставити правильні життєві пріоритети. Саме цим і повинні займатися батьки, які хочуть виховати патріота в сім'ї.

Але з чого почати? Існує кілька рекомендацій, які допоможуть знайти відповідь на питання як виховати патріота в сім'ї.

Ми живемо в найкращій країні

Якщо ви щиро бажаєте виростити дитину патріотом, не кажіть при ній погано про ту країну, де ви живете. Адже Батьківщину, як і батьків, не вибирають. І повірте,як би вам не здавалося, що десь краще, це не зовсім правда. У кожній країні є свої проблеми, свої труднощі і з екрана телевізора нам їх ніхто не показує. Всі хочуть , щоб про них думали тільки добре .Тому не допускайте при дитині вираження великого невдоволення про вашу Батьківщину, говоріть більше позитивного. Але в той же час не сильно прикрашайте ситуацію, вчіть дитину бути ще й реалістом .

Обов'язково подорожуйте

Не потрібно відразу їхати за кордон, і в рідній країні є маса місць, від яких просто дух захоплює. Та й напевно ви ще не встигли скрізь побувати.Показуйте дитині на наочності всю красу і захоплюючу історію рідного краю.Пам'ятайте, що скоро ваша дитина стане зовсім дорослою, і зможе самостійно робити свої, вже дорослі висновки, і мати власну думку. І якщо з дитинства закласти маленьке зернятко патріотизму, воно потім зможе прорости.

Культурний розвиток дитини

Нехай вам абсолютно комфортно на улюбленому дивані, і не хочеться нічого окрім як чашечки чаю і подивитися телевізор - вставайте і йдіть з дитиною в музей, на виставку, в ляльковий театр, на дитячий концерт . Культурний розвиток дитини з ранніх років є невід'ємною частиною зародження почуття патріотизму. Якщо ви разом відвідували такі заходи з раннього дитинства, то є велика гарантія того, що і далі, вже в більш старшому віці у дитини буде інтерес продовжувати такі відвідування . Пам'ятайте, що зараз головним прикладом для наслідування є ви, так що не робіть так, що б потім було прикро за втрачену можливість.

Більше позитиву

Діти дуже чутливі до емоційного стану їх батьків. Якщо вам погано, то дитині теж буде не по собі. Тому, як би в житті не траплялося, намагайтеся налаштовувати себе на позитивну хвилю. Знаходьте позитив у будь-яких діях. Так ви не лише уникнете песимістичного настрою дитини, але так же навчите її легше справлятися з проблемами, не опускати руки ні за якої ситуації, і так само завжди знаходити чому радіти. Виховати патріота неможливо в атмосфері вічної проблеми, поганого настрою і відсутності віри в майбутнє.

Підтримуйте свою дитину

При бажанні виховати патріота в сім'ї, головне підтримка . І мова йде про всебічну підтримку . Прагнення до патріотизму повинно бути не тільки у вас, але і у вашого близького оточення. Живучи в такій атмосфері, дитина в майбутньому буде намагатися відтворити її вже в своїй сім'ї. Так само підтримуйте свого малюка в його поглядах , захопленнях, інтересах . Хваліть за успіхи і правильно зроблені висновки з скоєних вчинків чи проступків. Пояснюйте дитині, чому ви поступаєте по відношенню до нього або іншої людини саме так, а не інакше, і просіть, що б він аргументував свої вчинки так само.Навіть якщо ви не бачите перспективи, все одно намагайтеся проявити свою віру в дитину. І раптом у нього дійсно все вийде. Такі відносини зроблять ваше спілкування більш близьким, дозволять заробити авторитет перед дитиною, а так само більше контролювати його дії.

Все починається з родини

Надзвичайно важлива роль у плеканні громадянина-патріота належить родині. Коли батьки та авторитетні для дітей дорослі проявляють щирі патріотичні почуття, це сприяє усвідомленню до­шкільнятами своєї національної приналежності, формуванню їхніх моральних переконань.

Формувати патріотичні почуття та уявлення про національну приналежність краще на основі доступних дітям фактів, безпосередніх спостере­жень за подіями суспільного життя, організованої дорослими практичної діяльності, посильної для дошкільнят. Корисними стануть дитячі книжки, мультиплікаційні фільми, телепередачі, в яких ідеться про історію й сьогодення країни, щоден­не життя дітей і дорослих.

Дуже цінною для становлення світогляду ди­тини є традиція дослідження власного ро­доводу, створення родинного дерева. Почати можна з розглядання сімейних фотоальбомів, реліквій, речей, що перейшли у спадок. Про іс­торію та життя родини розкажуть старі книжки, вітальні листівки, дитячі іграшки, новорічні при­краси. У кожній родині зберігаються різні речі на згадку про близьких. У когось це срібна ложечка “на перший зуб”, вишитий рушник на згадку про майстриню-бабусю або старовинний український посуд, яким користуються й дотепер. Ці реліквії, сповнені енергії добра, любові, теплоти, допома­гають сучасному поколінню встановити духовний зв’язок з предками, дізнатися, що вони зробили для сім’ї, села або міста, в якому жили, в яких визначних подіях брали участь. Таким чином малята пізнають історію не тільки своєї родини, а й міста або села, країни. Знайомство з життям прароди­чів іноді проливає для тат і мам світло на особли­вості характеру власної дитини, яка, на перший погляд, не схожа ні на кого з близьких рідних

Розповіді батьків про своє минуле, нинішнє життя, бесіди про ймовірне майбутнє самої ди­тини, родичів, близьких і знайомих людей — ба­гатюще джерело знань для малюка. Вони спри­яють засвоєнню дошкільником культурологічних цінностей, формуванню автобіографічної пам’яті.

Ознайомленню дітей з історією та культурою рідного міста, країни надзвичайно сприяють екскурсії до музеїв: історичних, археологічних, краєзнавчих, природничих, літературних, мемо­ріальних, мистецьких, етнографічних,

За допомогою сучасних інформа­ційно-комунікаційних технологій можна знайти й роздрукувати фрагмент мапи, на якому будуть позначені рідна домівка, дитячий садочок, бу­динок бабусі та дідуся. Дошкільняті буде ціка­во нанести на таку мапу маршрути подорожей, місця, де побувала родина, зазначити, з якої нагоди це відбулося. Малюк може позначити на мапі різні шляхи від дому до дитячого садка, будинків рідних і друзів, улюблених місць про­гулянок — міського скверу, парку тощо. Прива­бить дитину й можливість самостійно (або за до­помогою дорослого, старших брата чи сестри) створити мапу з різними маршрутами. Запропо­нуйте маляті намалювати вулицю на папері (тка­нині, шпалерах або іншій основі) фломастером (фарбами, олівцями, маркерами), розмістити на такій “мапі” фотографії або малюнки будинків, дитячих майданчиків, природних об'єктів та ін­ших цікавинок, що трапляються по дорозі.

Залучення дошкільників до приготування на­родних святкових, обрядових страв допоможе ознайомити їх з деякими особливостями укра­їнської кухні, національними традиціями гостин­ності. Участь у випіканні “жайворонків”, пасок, фарбуванні яєць стане цікавою і радісною поді­єю для малят. Цікавим для дорослих і дітей може бути приготування страв інших народів, пред­ставники яких проживають на теренах України.

Формуванню уявлень про суспільне життя та важливість громадянських обов’язків сприятиме спільна участь батьків і дітей у загальномісь­ких, районних толоках з прибирання та озеле­нення дворів, скверів, парків, праця на сільських присадибних ділянках, виготовлення і вивішуваня годівничок для птахів, шпаківень та ін.