/Files/images/iak-pidtrymaty-dytynu-1068x867.jpg Війна зумовлює сильний стрес, розчарування, страх. Як дорослим впоратися з такими сильними емоціями, а відтак допомогти дитині? Радимо скористатися порадами від ізраїльських колег


Слухайте


Одні діти хочуть говорити про стресогенну ситуацію, другі — ні. Обидві реакції — нормальні й природні. Якщо дитина хоче поговорити, дайте їй змогу в комфортних умовах поділитися думками й поставити запитання. Уважно вислухайте дитину, при цьому зверніть увагу на мову її тіла, емоції та спонукайте її до спокійної розмови.

Якщо дитина не хоче наразі спілкуватися, не змушуйте її говорити. Продовжуйте спостерігати за дитиною й наголосіть, що готові її вислухати, коли вона захоче виговоритися


Не уникайте складних розмов


/Files/images/images (13).jpg Дорослі хочуть захистити дитину від тривожних переживань. А тому намагаються уникати складних розмов, які, на їхню думку, можуть зумовити в дитини негативні емоції. Утім, дитину засмучує власне стресогенна ситуація, а не розмови про неї.

Запропонуйте дитині поговорити й поставте їй відкриті запитання: «Що б ти хотів (-ла) знати?» або «Що ти відчуваєш?». Нехай інтереси та думки дитини визначають тему розмови. Якщо не можете відповісти на те чи те запитання, зізнайтеся у цьому дитині. А відтак скористайтеся нагодою побути «учнем» і разом із дитиною дослідіть питання, яке її цікавить. Переконайтеся, що не надаєте зайву інформацію, не вживаєте незрозумілі дитині слова


Контролюйте контент, який споживає дитина


Наразі по телебаченню та в соціальних мережах детально висвітлюють воєнні події, які відбуваються в країні. Цей контент часто містить фото та відеоматеріали, які не призначені для дітей. Крім цього, навіть дошкільники можуть самостійно шукати відповіді на запитання, які їх цікавлять, в інтернеті. Намагайтеся стежити, якої якості та в яких обсягах інформацію отримує дитина, і будьте готові інтерпретувати та пояснити те, що вона не зрозуміла


Будьте готові до будь-яких запитань та реакцій дитини


Будьте готові до того, що дитина ставитиме запитання про війну. Відповідаючи, стежте за тоном голосу, зберігайте спокій і будьте чесними з дитиною. Поясніть дитині, зважаючи на її вік, що наразі відбувається в країні, і що ви та інші люди робите для того, щоб захистити її та вашу сім’ю. Адекватно реагуйте на відповіді та додаткові запитання дитини.

Діти по-різному реагують на стресогенні події. Це залежить від віку та характеру дитини, та того, чи мала вона травмівний досвід у минулому. Немає правильної чи неправильної емоційної реакції на страх чи тривогу. Тож будьте готові до того, що у дитини може змінитися настрій, поведінка, щоденні звички, зокрема апетит і режим сну. Адекватно й співчутливо реагуйте на такі зміни. Однак зауважте, що вони нормальні, якщо тривають протягом короткого періоду часу. Якщо дитина постійно відчуває стрес, погано почувається й не може нормально жити, зверніться по допомогу до практичного психолога


Потурбуйтеся про себе


Ніхто не застрахований від емоцій, викликаних труднощами. Визначте свої реакції і почуття та приділіть їм увагу. Пам’ятайте, що ви — надійний ресурс для вашої дитини, а тому найліпший спосіб допомогти їй — подбати про свій стан та психічне здоров’я.

Поділіться з дитиною техніками, які допомагають вам долати стрес, позбуватися негативних емоцій, тілесних затисків. Якщо відчуваєте, що вас переповнюють емоції і вам складно з ними впоратися, зверніться по допомогу до фахівця — практичного психолога, психотерапевта


Підтримуйте рідних і приймайте підтримку/Files/images/images (12).jpg


Сім’я — найліпше джерело підтримки у складних ситуаціях, зокрема і під час війни. Тож покладайтеся на своїх батьків, братів і сестер і самі допомагайте їм. Війна та труднощі, які вона зумовлює, — можливість для сім’ї не лише продемонструвати свою стійкість, а й зміцнити родинні зв’язки


Вірте у краще


Зберігайте оптимістичний настрій і дивіться в майбутнє. Люди, сподіваються на краще й позитивно мислять, розвивають стійкість і підвищують свої шанси впоратися з негараздами й при цьому зберегти свій добробут та психічне здоров’я/Files/images/images (6).jpg





Вправи для стабілізації організму та психічної системи дошкільників у військовий час


/Files/images/images (5).jpg Немає жодної людини в Україні, якої не торкнулась війна. Навіть якщо ми і не знаходимось у зоні реальних бойових дій та неушкоджені фізично, вона проникає до нас психологічно. Щодня дивлячись на наше занепокоєння і страх, чуючи постійні повітряні сирени, наші діти також почуваються виснаженими, відчувають м’язеву напругу та постійну тривогу. Для того, щоб упоратись зі страшною реальністю та зберегти психічне здоров’я наших малюків нам потрібно зняти фізичне та емоційне напруження. Візьміть до уваги ряд психологічних вправ, рекомендованих дитячим психологом Наталією Філімошкіною, які неодмінно допоможуть у цей складний час.


ВПРАВА «ХВИЦАННЯ»


Вік: старший дошкільний.

Мета: корегувати поведінку, усунути агресивність і тривожність, розвинути емоційну сферу.

Дитина лягає спиною на килим і вільно простягає ноги. За командою дорослого вона починає вільно хвицати то лівою, то правою ногою. Щоразу, коли дитина вдаряє ногою об підлогу, вона говорить «ні». Поступово дитина збільшує силу і швидкість хвицання.


ВПРАВА «ВЕСЕЛИЙ КУНГУРУ»


Вік: старший дошкільний.

Мета: корегувати поведінку, усунути агресивність і тривожність, розвинути емоційну сферу.

Діти розбиваються на пари. Одна дитина в парі виконує роль мами-кенгору, друга - кенгуряти. «Кенгуря» спочатку стає спиною впритул до «мами-кенгуру», а відтак присідає. Обидва «кенгуру» беруться за руки. У такому положенні вони мають, не розчіплюючи рук, пройти до протилежної стіни, до дорослого, обійти приміщення по колу, пострибати разом тощо. Після цього діти міняються ролями або партнерами і гру продовжують. По завершенні діти сідають кружка й діляться враженням та відчуттями, які у них виникали під час гри.


ВПРАВА «АВСТРАЛІЙСЬКИЙ ДОЩ»


Вік: молодший, середній, старший дошкільний.

Мета:створюємо веселий настрій.

Діти повторюють за дорослим рухи:

- над австралійською пустелею здійнявся вітер (тричі потирають долоні);

- упали перші краплі дощу (тричі клацають пальцями);

- дощ пішов сильніше (плескають долонями по плечах);

- почалася злива (плескають долонями по стегнах);

- здійнялася буря (тупають ногами).

Дорослий називає ті самі речення у зворотньому порядку. Насамкінець говорить: «Над австралійською пустелею виглянуло сонце» і високо піднімає вгору руки.


ВПРАВА «ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА»


Вік:середній, старший дошкільний.

Мета: зняти м’язеву напругу, корегувати поведінку - агресивність і тривожність через тілесні відчуття, розвинути емоційну сферу, сприяти позитивному настрою.

Діти повторюють за дорослим рухи:

Вправо голову і вліво

Нахиляєм неквапливо,

Шию також розминаєм,

В різні боки повертаєм!

Тулуб вправо, потім вліво

Повертаємо грайливо.

Крутимо і обертаєм,

Прогинаємо, нахиляєм…

Ручки вгору, аж до неба!

Обійняти світ нам треба!


ВПРАВА «ПРОЖЕНИ ЗЛІСТЬ»


Вік:старший дошкільний.

Мета:навчити адекватно виражати свої емоції та контролювати їх, знімати емоційну напругу.

Матеріали:старі газети або списані аркуші паперу.

Дорослий дає дітям списані аркуші паперу і говорить: «Зараз я навчу вас проганяти злість. Візьміть аркуш і уявіть, що ви на когось дуже сильно гніваєтесь (робить паузу). А тепер зіжмакайте аркуш щосили й киньте його в бік».

Діти виконують завдання, а дорослий стежить, щоб вони якомога природніше уявляли свою злість і при цьому не кидали зіжмакані аркуші одне в одного.

Кiлькiсть переглядiв: 141